Розділ 1. Сприяння офіційній зайнятості населення міста Харкова.

СПРИЯННЯ ОФІЦІЙНІЙ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ МІСТА ХАРКОВА

1.1. Розширення сфери застосування праці та стимулювання зацікавленості роботодавців у створенні нових робочих місць:

– сприяти збереженню наявних та створенню нових робочих місць із належними умовами та гідною оплатою праці; проводити відповідний моніторинг створення робочих місць;

– сприяти працевлаштуванню безробітних на нові робочі місця, що створюються на підприємствах, в організаціях та установах, які залучаються до реалізації цільових програм та інфраструктурних проектів;

– сприяти розвитку підприємницької ініціативи та самозайнятості населення;

– сприяти поверненню безробітних до продуктивної зайнятості, збереження мотивації до праці шляхом залучення до громадських робіт;

– постійно проводити інформаційну кампанію з актуалізації легальних трудових відносин з метою створення умов для соціального захисту працівників;

– сприяти підвищенню рівня охоплення працюючих колективно-трудовим регулюванням; здійснювати контроль за виконанням зобов’язань роботодавців з організації продуктивної зайнятості та соціальної захищеності працюючих, підвищення професіоналізму, регулювання процесу вивільнення працівників та забезпечення їх соціального захисту;

– здійснювати контроль за наданням підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності відомостей щодо наявності вільних робочих місць відповідно до чинного законодавства України, інформування населення про потребу підприємств, установ та організацій усіх форм власності у працівниках.

1.2. Сприяння забезпеченню економіки міста кваліфікованими кадрами:

– сприяти посиленню взаємодії навчальних закладів та роботодавців з метою задоволення потреби підприємств та організацій в кадрах;

– з метою усунення дисбалансу кадрів сприяти популяризації спеціальностей та підвищенню престижності робітничих професій, подолання наявних стереотипів щодо робітничих спеціальностей шляхом масових інформаційних та профорієнтаційних заходів за участю роботодавців, насамперед серед молоді;

– проводити моніторинг потреби підприємств, організацій, установ у робітничих кадрах;

– здійснювати постійний моніторинг стану ринку праці з подальшим інформуванням громадськості, сприяти розповсюдженню бази актуальних вакансій.

1.3. Підвищення професійної якості працівників:

– проводити моніторинг підприємств, організацій, установ щодо вивчення проблемних питань професійного навчання працівників на виробництві;

– сприяти підвищенню професійної якості працівників та розвитку системи професійного навчання кадрів на виробництві, в тому числі шляхом надання рекомендацій стосовно включення до колективних договорів підприємств, установ та організацій питань щодо організації та проведення професійного навчання кадрів на виробництві.

1.4. Сприяння розвитку соціального діалогу та соціально-трудових відносин:

– проводити повідомну реєстрацію в установленому порядку колективних договорів;

– сприяти підвищенню рівня охоплення працівників колективно-договірним врегулюванням;

– надавати рекомендації роботодавцям щодо включення положення про забезпечення рівних можливостей жінок і чоловіків у реалізації своїх прав на працю при укладенні колективних договорів;

– проводити роботу щодо ініціювання включення до колективних договорів підприємств, установ та організацій заходів щодо підвищення життєвого рівня працівників, їх соціальної захищеності, зростання рівня заробітної плати, дотримання міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;

– проводити вивчення обґрунтованості причин впровадження на підприємствах, в організаціях, установах режиму вимушеної неповної зайнятості;

– вживати заходів щодо запобігання нелегальної зайнятості та «тінізації» доходів у суб’єктів господарювання;

– проводити широку інформаційно-роз’яснювальну роботу серед роботодавців щодо необхідності виконання вимог чинного законодавства та серед населення щодо переваг офіційної зайнятості, формування в суспільстві соціально відповідального бізнесу;

– сприяти удосконаленню форм співпраці з роботодавцями з метою формування повної бази даних про вільні робочі місця і вакантні посади та підтримки її в актуальному стані.

1.5. Регулювання процесів на ринку праці, стабілізація ситуації та запобігання масовому вивільненню працівників, а також сприяння зайнятості громадян, які перемішуються до міста Харкова:

– брати участь у розробленні територіальних програм зайнятості населення та заходів щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття, організації їх виконання;

– вживати заходів під час очікуваного масового вивільнення працівників щодо забезпечення соціальних прав та гарантій захисту працівників;

– організовувати зустрічі та консультації працівників, які підлягають скороченню, з метою роз’яснень прав та гарантій соціального захисту під час вивільнення;

– проводити роботу з керівниками підприємств щодо пошуку альтернатив масовому вивільненню працівників (неповний робочий час, відпустки, сумісництво тощо) та застосування сучасних технологій праці (створення дистанційних робочих місць тощо);

– сприяти поширенню курсів розвитку підприємницької ініціативи у населення та стимулювання самозайнятості вивільнених працівників та громадян, які перемішуються до міста Харкова;

– сприяти проведенню широкої інформаційно-роз’яснювальної роботи серед громадян, які переміщуються до міста Харкова, з питання працевлаштування (перелік послуг Державної служби зайнятості та законодавства України про зайнятість населення);

– сприяти роботі базових центрів зайнятості у режимі оперативного реагування на потреби громадян, які перемішуються до міста Харкова, з метою повного інформування громадян про порядок отримання послуг Державної служби зайнятості (реєстрації, перереєстрації тощо), в тому числі у місцях поселення, перебування переселенців та на основних транспортних вузлах.

1.6. Сприяння зайнятості громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці і мають додаткові гарантії у працевлаштуванні:

– сприяти працевлаштуванню на нові робочі місця громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці та зареєстровані як безробітні;

– сприяти наданню профорієнтаційних послуг соціально незахищеним верствам населення та особам з інвалідністю з метою адаптації їх до умов сучасного ринку праці та підвищення їхньої конкурентоспроможності;

– сприяти виконанню індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю у частині їх працевлаштування;

– сприяти професійній підготовці, перепідготовці, підвищенню кваліфікації осіб з інвалідністю, в тому числі шляхом стажування на робочому місці на підприємствах та в установах міста;

– сприяти розширенню сфери праці громадян, що відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення» мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, а також військовослужбовців, звільнених з військової служби, та демобілізованих учасників антитерористичної операції шляхом працевлаштування, професійного навчання, залучення до громадських робіт та інших робіт тимчасового характеру.

1.7. Надання соціальних послуг безробітним, попередження настання безробіття:

– сприяти забезпеченню адресного підходу центру зайнятості до роботи з безробітними, які тривалий час перебувають на обліку в службі зайнятості, а також є членами однієї родини;

– сприяти навчанню безробітних на замовлення роботодавців за індивідуальними програмами з проведенням стажування безпосередньо на підприємствах;

– організовувати проведення громадських та тимчасових робіт для осіб, зареєстрованих як безробітні (додаток 1);

– сприяти розширенню напрямів співпраці з громадськими, волонтерськими організаціями міста, благодійними фондами та іншими соціальними партнерами з питань зайнятості внутрішньо переміщених осіб та демобілізованих учасників антитерористичної операції.