Skip to main content

Пам’ятка щодо Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві

|

Дія документу розширена на всіх застрахованих (офіційно працевлаштованих) осіб, фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерських господарств, осіб, які працюють на умовах цивільно-правового договору та ін.

Відповідно до нового Порядку рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов’язаними чи не пов’язаними з виробництвом (далі – Порядок) приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії голос голови комісії є вирішальним.

Тепер будь-які нещасні випадки, в тому числі ДТП, можуть бути пов’язані з професійною зайнятістю, навіть якщо в таких випадках фігурують фізичні особи-підприємці (ФОП), особи, з якими укладено цивільно-правовий договір іншої форми, крім трудового, а також ті, хто веде самостійну професійну діяльність і т. д.

В Порядок включили обов’язковий огляд працівників на наявність в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних засобів, токсичних або отруйних речовин при розслідуванні нещасних випадків на виробництві.

Розслідування нещасного випадку або захворювання тепер можливо тільки протягом трьох років з дня події. Попередній Порядок ніяк не обмежував право потерпілого або членів його сім’ї подати скарги в уповноважені органи і попросити провести розслідування нещасного випадку.

Крім того, документом подовжено строки проведення розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) до 5 робочих днів (проти 3 днів у попередній редакції), спеціального розслідування – до 15 робочих днів (проти 10 днів). 

Зменшено кількість документів, які оформлюються за результатами роботи комісії з розслідування: складається акт за формою Н-1/П (якщо нещасний випадок пов’язаний із виробництвом) або Н-1/НП (якщо не пов’язаний). Акт за формою Н-5 скасовано. 

В Порядку більше не згадується можливість власника компанії надавати матеріальну допомогу потерпілому або його сім’ї, яка була вказана в попередньому порядку як добровільна. З роботодавця знімається обов’язок компенсувати витрати з доставки та ідентифікації тіла загиблого співробітника.

Крім того, необхідно пам’ятати, що відповідно до ст.14 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 №2694-XII (зі змінами і доповненнями) кожен  працівник зобов’язаний:

  • дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
  • знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
  • проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник особисто несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об’єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із діючим законодавством (Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 №2694-XII (зі змінами і доповненнями), стаття 44. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці).

Перейти до вмісту