Всесвітній день боротьби зі СНІДом

КЗОЗ «Харківський міський центр здоров’я»
1 грудня 2019 року – Всесвітній день боротьби зі СНІДом
(пресс – реліз)

Щорічно 1 грудня згідно з рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими в 1988 році, відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цей день започатковано з метою підвищення обізнаності про епідемію СНІДу, викликаної поширенням ВІЛ-інфекції, а також як день пам’яті жертв цього захворювання. Темою Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом 2019 року оголошено «Співтовариства домагаються змін».

ВІЛ-інфекція (хвороба викликана вірусом імунодефіциту людини) – інфекційне хронічне захворювання, що характеризується ураженням імунної системи, що приводить до її повільного руйнування. Самою пізньою стадією ВІЛ – інфекції є синдром набутого імунодефіциту (СНІД), який розвивається у людини через 2-15 років на тлі вираженого імунодефіциту.

За даними ВООЗ на кінець 2018 р. у світі налічувалося приблизно 37,9 млн. осіб з ВІЛ-інфекцією, а 1,7 млн. чоловік придбали ВІЛ-інфекцію у 2018 році. На сьогоднішній день забрав понад 32 млн. людських життів. У 2018 р. від причин, пов’язаних з ВІЛ, у всьому світі померло 770 000 осіб. Найбільш ураженим регіоном ВООЗ є Африканський регіон, на який припадає майже дві третини загального числа нових випадків інфікування ВІЛ.Згідно з оцінками, в даний час лише 79% людей з ВІЛ, знають про свій статус.

Станом на 01.10.2019 р. в області зареєстровано 483 ВІЛ-інфікованих громадян України та 1 іноземець (всього 484 особи), в т.ч.серед вперше зареєстрованих інфікованих в поточному році – 54 серопозитивних дитини (2018 рік – 68 дітей). Переважним шляхом зараження ВІЛ у звітному році становить статевий шлях – 53.6%, парентеральним шляхом через введення наркотичних речовин інфікувалися 34.6% (2018 р. – 23,3%).Діагноз СНІД в поточному році встановлено 200 хворим (2018 р. – 217).

За звітний період померло 97 хворих на СНІД, в т.ч.від СНІДу – 65 осіб (2018 р.- 60 осіб).Всього станом на 01.10.2019 р. під диспансерним наглядом в області знаходиться 4 798 громадян України та 18 іноземців. Найбільш високі показники поширеності ВІЛ – інфекції в Лозівському – 314 осіб, Балаклійському-301 особа, Харківському- 241 особа, Первомайському – 146 осіб.

Джерелом ВІЛ-інфекції є люди, інфіковані ВІЛ на будь-якій стадії захворювання, в тому числі в інкубаційному періоді. Вірус імунодефіциту людини може знаходитися у всіх біологічних рідинах (кров, сперма, вагінальний секрет, грудне молоко, слина, сльози, піт), долає трансплацентарний бар’єр. За ступенем ризику зараження найбільшу небезпеку представляє ВІЛ – інфікована кров (для зараження достатньо 0,1 мл інфікованої крові), оскільки містить найбільш високу концентрацію вірусу, далі йдуть – сперма, вагінальний секрет, спинномозкова рідина. Такі біологічні рідини, як піт, слина, сеча, слізна рідина, мокрота містять настільки малу концентрацію вірусу, що не представляє небезпеки людині в плані зараження.

Існують 3 основні шляхи передачі ВІЛ:

1. Статевий шлях. Незахищений (без презерватива) статевий акт може привести до зараження. В даний час на частку статевого зараження у світі припадає понад 70% від загальної кількості інфікованих. Особливо збільшується ризик зараження при багаторазових контактів з різними партнерами Зараженню сприяють: наявність запальних вогнищ, виразок на геніталіях, інші венеричні захворювання та інш.

2. Парентеральне зараження. Під таким зараженням на увазі випадки, коли віруси потрапляють безпосередньо в кров: застосування ВІЛ-інфікованих голок та іншого інструментарію, проколюючого шкіру; переливання ВІЛ- інфікованої цільної крові або її компонентів; застосування ВІЛ-інфікованого хірургічного та ін’єкційного інструментарію, голок для введення будь-яких (включаючи наркотичні) препаратів, проколювання вух, нанесення татуювань, інших інструментів і обладнання, при використанні яких можуть бути пошкоджені шкірні або слизові покрови. Імовірність внутрішньовенного парентерального зараження від ВІЛ-інфікованого наближається до 100%.

3. Вертикальний механізм передачі. Передача вірусу від ВІЛ – позитивної матері дитині можлива під час вагітності (при пошкодженні плацентарного бар’єра під час виношування дитини ВІЛ – інфікованою жінкою); під час пологів (при пошкодженні шкіри або слизової новонародженого під час проходження родових шляхів кров і вагінальний секрет ВІЛ – інфікованої матері, потрапляють в організм новонародженого); під час годування грудьми.

Люди не можуть заразитися при звичайних повсякденних контактах, таких як поцілунки, обійми та потиск рук, або при спільному користуванні особистими предметами та вживанні продуктів харчування або води.

Симптоми ВІЛ варіюються в залежності від стадії інфекції. Протягом декількох перших місяців люди з ВІЛ, як правило, найбільш заразні, але багато хто з них дізнаються про свій статус лише на більш пізніх стадіях. Протягом декількох перших тижнів після інфікування у людей може не з’являтися ніяких симптомів або розвинутися грипоподібна хвороба, включаючи лихоманку, головний біль, висип або біль в горлі.

У міру того як інфекція поступово послаблює імунну систему, у людей можуть з’являтися інші ознаки та симптоми, такі як опухлі лімфовузли, втрата ваги, лихоманка, діарея і кашель. При відсутності лікування у них можуть розвинутися такі важкі хвороби, як туберкульоз, криптококовий менінгіт, тяжкі бактеріальні інфекції та онкологічні захворювання, зокрема лімфоми та саркома Капоші, та ін.

Симптоми, при яких потрібно провести обстеження пацієнта на ВІЛ: збільшення у пацієнта двох і більше лімфатичних вузлів; постійна нічна пітливість; діарея, що триває тривалий час; різке зниження ваги; при тривалому підвищенні температури тіла неясного походження; планування вагітності та під час вагітності; підготовка до операції; наступні інфекції: токсоплазмоз, постійна герпесвірусна інфекція, пневмонія, часті випадкові статеві контакти, кандидоз і т.д.

Своєчасне встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції дозволяє вчасно почати необхідне лікування та вжити інших заходів до зменшення ймовірності передачі ВІЛ близьким людям.

Основні заходи профілактики зараження ВІЛ:

– відмова від вживання ін’єкційних наркотиків;
– утримання від випадкових статевих зв’язків, а також статевих контактів з гомосексуалістами, наркоманами та особами, що ведуть безладне статеве життя;
– використання механічних заходів контрацепції (презерватив);
– все інвазивні маніпуляції (проколювання вух, нанесення татуювань, пірсинг і ін.) необхідно проводити тільки в спеціалізованих медичних установах.

У м.Харкові кваліфікована медична допомога, а також консультації з питань ВІЛ-інфекції / СНІДу надається в КНП ХОР «Обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом», за адресою: м.Харків, вул. Боротьби, 6 (конт. тел. 392¬-09-08, 392-29-83). До складу закладу входять амбулаторно-поліклінічне відділення, денний стаціонар, відділ лабораторної діагностики та кабінет анонімного обстеження.

1 грудня, ВІЛ, Всесвітній день боротьби зі СНІДом, інфекція, СНІД, Харківський міський центр здоров'я